Історія школи

Стеблівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені І.С. Нечуя - Левицького  Корсунь - Шевченківської районної ради Черкаської області   Адреса: смт. Стеблів Корсунь - Шевченківського району, вул. Партизанська,3       

Телефон: 5 – 99 - 08       Директор – Миронюк Г. М.

    Розвиток освіти в Стеблеві започатковано родиною Левицьких. У ХІХ ст. батько Нечуя, Семен Степанович, заснував власну школу. 
   "1845 р. священник Семен Левицький відкрив у Стеблеві церковно-приходську школу. Проіснувала вона лише рік, оскільки пан Головінський, бувши сам римокатоликом, зробив усе, щоб закрити її. Він звелів управителю забрати учнів на роботу на «суконці» — місцевій фабриці. Минуло цілих 14 років, поки церковна школа відкрилася знову — і знову з ініціативи отця Левицького (1859 р.). А 1861 р. він-таки домігся, щоб у Стеблеві було збудовано кам’яний будинок, в одній половині якого розташувалася волость з писарем та канцелярією, а в другій - школа і квартира для вчителя" ("Стеблівські історії", Володимир ПАНЧЕНКО, професор Національного университету «Києво-Могилянська академія»).
   З історичних джерел. Після затвердження урядом у 1884 р. Правил про церковно-парафіяльні школи, останні стали розглядатися як основний тип початкових освітніх закладів для народних мас. За браком мережі шкіл громади організовують школи грамоти при церквах, які за своїм статусом були нижче церковно-парафіяльних. Церковні школи грамоти являли собою одно-дворічні учбові заклади початкової освіти. Спочатку вони підпорядковувались різним відомствам та приватним особам, і лише в 1891 р. передані Синоду. Навчання в школах грамоти велося з чотирьох основних предметів: Закону Божого, читання, письма та арифметики. Як правило, навчання в школах грамоти було безкоштовним. Церковно-приходські школи створювалися як однокласні (дворічні), так і двокласні (чотирирічні). На початку ХХ ст. вони стали відповідно три- та п'ятирічними. В церковно-приходських школах викладали цілий ряд предметів: Закон Божий, читання та письмо церковнослов'янське і російське, арифметику, креслення і російську мову з чистописанням. В двокласних також давалися відомості з географії, історії та природничих наук. 
   Пізніше в Стеблеві відкрили церковно - парафіяльну школу при Свято - Преображенській церкві, в 1870 році було засновано Міністерську школу. У 1903 році земство побудувало чотирикласне типове приміщення школи. Крім того, земство побудувало за Россю семирічну школу №2, а на Заборовиці – школу №3. 
   В 1968 році Стеблівській середній школі було присвоєно ім'я І.С.Нечуя-Левицького. З 1983 року в Стеблеві діє нове приміщення школи, в якій навчаються всі учні Стеблева.
   В різні роки керували навчальними закладами: школою №1- А.Т.Гриценко, В.Я.Киян, С.С.Смоловий, П.І.Паливода; школою №2 - П.І.Нетребенко, М.У.Шевченко, В.В.Шум; школою  №3 - Л.І.Івченко,  В.В. Шум, П.І.Голімбовська, П.І. Паливода, М.Д. Мороз.  
    Стеблів пишається своїми знаменитими земляками:  
Олефір Голуб (Стеблівець) – малоросійський гетьман (1622-1623), спадкоємець Петра Конашевича-Сагайдачного.  Він брав участь у козацькому повстанні 1625 року, очолюваному Марком Жмайлом.
 Василь Кирилович Авраменко (1895-1981) – український балетмейстер, хореограф, актор, режисер, педагог. Його прах перепоховано в Стеблеві у 1993р. 
 Іван Семенович Нечуй-Левицький (26.11.1838- 02.04.1918) - уродженець Стеблева, автор 4 романів, 5 повістей та безлічі інших літературних творів. Похований в Києві на Байковому цвинтарі. В Стеблеві діє літературно - меморіальний музей І.С. Нечуя - Левицького. Вдячні земляки встановили дві меморіальні дошки, назвали вулиці його ім'ям, заснували літературнно - мистецьку премію його імені.
 Хаврусь Сергій Левкович (20.09.1937-19.07.2016) - завідувач Стеблівського літературно-меморіального будинку-музею І.С. Нечуя-Левицького, краєзнавець, історик, публіцист, пісняр. Він є автором 10 окремих книжок, путівників, буклетів, плакатів. Серед них – «Стеблів», «Музей І.С. Нечуя-Левицького», «Акварелі Катерини Кайдаш». Публікував оповідання, новели, вірші, гуморески, статті в шкільній «Читанці», у збірниках «Літературна панорама», «Корсунщина». Всього досвідчений науковець опублікував близько сотні журнальних і понад півтисячі газетних статей. 
    С.Л. Хаврусь –   заслужений працівник культури України, перший лауреат літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького, лауреат обласної краєзнавчої премії Михайла Максимовича за книгу «Стеблів над Россю». «Людина року - 98» в номінації «Духовність», лауреат премії імені П. Христенка; нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури СРСР;  переможець обласних конкурсів композиторів, присвячених 2000-літтю Різдва Христового і 10-літтю Незалежності України (Черкаси), та відкритого конкурсу композиторів і поетів України «На Чорнобиль журавлі летіли» (Житомир).

   Школа пишається, що з її стін вийшли: письменник Валентин Лагода (Лагодзінський), співак Масюк Микола, викладач ЧДУ Шляхова В.В., воєнком  міста Києва Шляхов В.В.,  викладач військової академії Рябка М.І., військовий інженер Скубій І.В., орденоносці ордена Леніна – Саражинський  В.Х.,  Лохно А.Г., Духан О.В. Виконували інтернаціональний обов'язок в Афганістані Майстренко В., Терьохін Ю., Макаревич С., Хруленко О., Савчук В. Ліквідовували наслідки Чорнобильської катастрофи Коряк В.І., Вдовченко Ю.В., Юрченко А.С. Віддали своє життя за свободу України стеблівці Тимченко Олексій Степанович, Коломієць Віталій Валентинович.
      Високо оцінила держава заслуги педагогів Стеблівської школи. 
Мороза М.Д. було відзначено значками „Відмінник народної освіти СРСР”, „Відмінник народної освіти УРСР”, медаллю „100-річчя від дня народження В.І.Леніна”, Грамотами Міністерства освіти України, знаками „Переможець соціалістичного змагання”; 
Панченка В.О. нагороджено медаллю „За трудову доблесть”; 
Вихор О.Ю. нагороджено значком „Відмінник народної освіти УРСР” та званням „Старший вчитель”;
вчителів Яценко К.В., Романець Р.Я., Біленьку Г.І., Паливоду Л.А., Миколенко О.П., Панасенко О.М., Собко Н.П., Бабіченка В.І., Осенко З.М. відзначено значком „Відмінник народної освіти УРСР” 
    Школа працює над проблемою «Підвищення ефективності та якості уроку як основної форми організації освітнього  процесу на основі впровадження інтерактивних та комп’ютерних технологій навчання». Виховний напрям роботи школи - Школа сприяння здоров'ю.