Анотація. Стаття містить відомості про шляхи методичного формування, підсилення компонентів психолого-педагогічних ресурсів вчителя. Звертається увага на сучасні методи навчання, що це: нове чи перекомбіноване старе? Розглянуто як здійснювати педагогічний вплив, як віртуозно володіти мовленням та подано кілька порад для відкриття в собі психолого – педагогічних ресурсів.
Сучасна освіта ключовою фігурою педагогіки визначає вчителя, насамперед, кваліфікованого вчителя. Навчати сучасного учня досить важко, адже він постійно перебуває в інформаційному просторі комп’ютера (Інтернету), телевізора і, іноді, книги. Тому вчитель має постійно шукати педагогічні ресурси в методиці і психологічні ресурси в спілкуванні.
Ці шляхи можливо реалізувати через розширену мережу закладів методичної допомоги вчителю, зокрема це і система післядипломної освіти, і методичні кабінети, і фахові педагогічні видання і сам педагог. При цьому слід враховувати фах, кваліфікацію, професійну майстерність, педагогічні здібності й інтереси педагога. Умовами ефективного навчання дорослих є:
• мотивація до підвищення професійної майстерності;
• вибір таких форм і методів методичної роботи, які відповідають стилям і технологіям навчання;
• раціональне використання педагогічних здібностей учителя;
• створення ситуації успіху;
• можливість практичного застосування одержаних знань.
В нашій школі розкриттям педагогічних ресурсів колективу зайнята адміністрація школи. Формування вчителя – професіонала відбувається такими етапами:
Мета Максимально розкрити ресурси кожного педагога
Зміст Визначається на основі визначення професійної компетентності роботи кожного вчителя
Тактика Співробітництво, що базується на довірі ресурсам кожного педагога, на повазі до його індивідуальності
Позиція керівника • Розуміння творчої індивідуальності вчителя;
• забезпечення умов для професійного розвитку;
• сприйняття нового від тих, хто навчається.
Виходячи з цього, методична робота організована за такими напрямами:
• діагностування побажань вчителів;
• заохочування педагогічних працівників до творчого розв’язання проблеми підвищення якості освіти;
• сприяння підвищенню професіоналізму педагогів;
• орієнтування на потреби сучасного ринку праці, на перспективу.
Для того, щоб правильно визначити перспективи розвитку кожного конкретного вчителя вивчається шлях його становлення як професіонала, визначаються можливі проблеми в діяльності, тобто, визначається «персонал - технологія» кожного члена колективу. Примітно, що наш педагогічний колектив на 75 % складається з випускників даної школи, тому майже всіх ми знаємо з дитинства, бачили їх становлення в школі і тепер вивчаємо їх як педагогів.
Основною формою методичної роботи з кадрами в школі є методичні об’єднання. Ми вже давно відійшли від традиційних форм їх проведення, тому в практиці роботи: психолого – педагогічні семінари, ділові ігри, робота в групах, тренінги, презентації, творчі звіти, аукціони, ярмарки ідей. Вважаємо, що впроваджена в останні роки інновація – проект «Творча група», в яку об’єднані креативні педагоги, дозволяє якнайповніше відкрити ресурси кожного учасника групи. Така форма робота не тільки сприяє розвитку їх професійної діяльності, а й активізує особистісний потенціал кожного педагога до високого професійного рівня. Учасники групи через дослідницько – пошукову діяльність, її результативність позитивно впливають на якість навчально - виховного процесу.
ХХІ століття – особливий час, час спілкування, час мобільного і супутникового зв’язку, час нових комунікаційних технологій, кожна з яких має не одну, а кілька функцій – навчання, спілкування, розваги. Як вчителю бути сучасним, як не відстати від молодого покоління, не відчути себе відкинутим за «борт життя»? Звичайно, що тут на першому місці – самоосвіта вчителя, бажання повернути в навчання радість гри. Сучасний вчитель прагне поєднати в навчанні 3 речі: захоплення, швидкість і наповнення. Тому серед ресурсів вчителя - релаксація, дієвість, стимул, емоції, задоволення. Всі елементи навчання відомі вже давно, просто кожен вчитель їх поєднує по – своєму, тому вся новизна в педагогіці – це інтеграція відомих елементів і формування нового цікавого підходу.
Великий ресурс захований в створенні умов в приміщенні, де відбувається навчання. Тому квіти в вазі, кольорові плакати на стінах, звучання музики на початку уроку – елементи роботи справжнього вчителя. Важливо щораз урізноманітнювати ці фактори. Це можуть бути несподівані фантазії і завдання, «випадкові гості», спонтанні проекти, дослідження, сценки і вистави з участю учнів.
Не можна успішно навчатися, не розуміючи для чого це тобі. Тому далі йде мотивація, але цей термін може стати справжнім дивом, коли вчитель це зробить прийомами «Дивуй», «Фантастична добавка», «Відстрочена відгадка», «Асоціація на дошці», Картинна галерея», «Показуха».
Який же урок без перевірки домашнього завдання? Неправильно проведене раз, воно назавжди може стати стресом для учнів. А ресурс полягає в перетворенні серйозної цілі контролю в «несерйозну» гру через ряд прийомів. Це – «Інтелектуальна розминка», «Вірю – не вірю», «Так – ні», «Бліц опитування по ланцюжку», «Впізнай мене», «Знайди помилку», «Тести», «Тихе опитування» і т. д.
Так можна урізноманітнювати кожен етап уроку. Не потрібно боятися зниження результативності уроку, бо все якраз навпаки, направлено на її підвищення.
Перша група засобів впливу дасть нам слухняну, особистість з придушеним «Я», пригнобленою ініціативою.
Друга група засобів впливу стимулює самостійність, впевненість, відповідальність дітей.
Знання педагогом дітей, з якими він працює, дозволить обрати най- адекватніші методи впливу в конкретній унікальній ситуації розвитку школяра.
Ще одним з ресурсів педагога є віртуозне володіння мовленням. Мовлення педагога на уроці виконує такі функції: розвивальну, інформаційну, регулятивну, емоційну. Та вершина майстерності не стільки говорити самому, показуючи, що ти знаєш матеріал, а вчити висловлюватись учнів.
Показниками низької педагогічної культури педагога, що проявляється через мовний рівень є: погрози, демонстрація своєї переваги в галузі знань, посилання на свій авторитет, статус і вік, наставляння, заперечення, песимізм, докір, приниження гідності, висміювання, спроби наведення порядку шляхом тиску, прямого натиску, лестощі, звинувачення.
Отож, до ресурсів педагога відносимо:
• артистичне володіння голосом (тон пружний, енергійний);
• уміння підвищувати і підсилювати голос на початку кожної наступної фрази;
• маніпулювання голосом (контрастні стрибки висоти і сили звуку голосу, створення ефекту зміни аргументації);
• укрупнення мовленнєвих блоків (подовження окремих голосних літер зі зміною тону голосу, як подача спортивних команд. Але важливо користуватися помірно).
Кілька порад для відкриття в собі ресурсів і самоствердження.
Порада 1. Грайте різні ролі, наслідуйте міміку і інтонацію, копіюйте жести, пози, вирази обличчя.
Порада 2. Учіться бути спонтанними, живіть без напруги, частіше розслабляйтеся.
Порада 3. Стежте за своїм обличчям, на ньому має панувати доброзичливість, готовність до посмішки.
Порада 4. Дозвольте собі полюбити себе, сприймайте себе такими, які ви є, створіть власний позитивний образ.
Порада 5. Розвивайте власну фізичну виразність – тримайте пряму поставу, розвивайте пластику, координацію рухів.
Порада 6. Час від часу будьте холериком реагуйте на все жваво й імпульсивно.
Порада 7. Критично огляньте свій гардероб, оберіть власний стиль в одязі й поводженні.
Порада 8. Займіться аутотренінгом, опановуйте емоції, учіться керувати своїм настроєм.
Порада 9. Радійте своїй несхожості з іншими, насолоджуйтеся тим, що ви неповторні і індивідуальні.
Використана література.
1.Ботсвік Е. «Десять способів зменшити стрес учителя». «Педагогічна майстерня», - 2011, №11.
2. Педагогічна майстерня пані Софії. Урок 7. «39 педагогічних знахідок». – ВГ «Основа», листопад 2007
3. «Інноваційні умови професійного вдосконалення вчителя». «Педагогічна майстерня», - 2011, №1.
4. «Комплексний підхід до формування професійної компетентності педагогів». «Педагогічна майстерня», - 2011, №2.
5. «Система роботи з вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду». «Завучу. Усе для роботи»№1-2,2011 |
