Формування в учнів компетентнісного ставлення до свого здоров’я на уроках біології
(районний cемінар вчителів біології, 4 лютого 2011 року)

           Моє педагогічне кредо уже тривалий час залишається таким: «Даючи знання – не відбирай здоров’я». Проблема збереження здоров’я наших учнів була і залишається актуальною. А на сьогоднішній день все менше залишається дітей, які навчаються і закінчують школу здоровими. Тому важливою складовою навчально-виховного процесу в школі є формування позитивної мотивації до збереження і зміцнення здоров’я. На уроках біології я ставлю за мету давати учням теоретичні знання про здоров’я та його складові частини, як воно закладається у людини з самого народження, як зберігається і руйнується. Намагаюсь розкрити учням, що здоров’я – поняття багатопланове і містить у собі не лише фізичну складову, а й психічну, і соціальну, і духовну. Учні в основному цінують фізичне здоров’я, тобто злагоджене функціонування окремих органів і всіх систем органів. Старшокласники ще розуміють, що психічне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Розкриваю учням те, що саме психічне здоров’я складається із емоційної частини, до якої входять самоповага, гарний настрій, здатність розуміти почуття інших та розумової частини, що включає здатність одержувати й аналізувати інформацію та уміння використовувати цю інформацію у повсякденному житті. Багатьма дослідженнями доведено, що психічне здоров’я – це запорука особистого успіху. До важливості цих складових необхідно додати ще духовне здоров’я – формування цінностей у житті. Вивчаючи кожну тему розділів біології рослин, тварин, людини та загальної біології знаходжу час, щоб звернути увагу учнів на бережливе ставлення до свого організму і оточуючих людей. Виходячи з цього:
- створюю у кабінеті біології комфортну атмосферу, адже проводити уроки у класі, де все на своєму місці і немає нічого зайвого – це важлива складова досягнення успіху у навчанні; - допомагаю створити емоційний комфорт та ситуацію успіху, що є профілактичним способом запобігання психічного травматизму, стресу, неврозу; - не дозволяю принижувати учнів, тому що на сьогоднішній день за статистикою психіка дітей порушена, і у дитини, яка відчуватиме приниження, буде викликатися агресія до вчителя та його предмету, а потім до когось або чогось іншого і в цілому складеться стереотип, що все виправити можна лише використовуючи приниження чи образи;
- враховую індивідуальні стилі навчання, майже, кожного учня класу, тобто тип темпераменту, ліво- чи правопівкульність, кінестетику, що допомагає мені встановити на що здатен у навчанні той або інший учень;
- забезпечую на уроках рухову активність, що сприяє профілактиці стомлення мозку (кисневому голодуванню), тобто мої учні ніколи не сидять за партами так, що їм не можна і поворухнутись, а це підвищує ефективність їхньої розумової і пізнавальної діяльності;  - забезпечую таку атмосферу, щоб учні не боялися вчителя, інакше вони не можуть сконцентрувати увагу, не можуть запам’ятати необхідного, тому що стрес ніколи не буває продуктивним і здоровим явищем;  - при вивченні ботаніки та зоології часто пропоную учням перевтілитися у якусь рослину чи тварину, тобто зайняти іншу нішу життя на планеті, що сприяє розвитку уяви, емоцій, відповідального ставлення до всього живого, чим активізується пізнавальна активність і формується психічне і духовне здоров’я; перевтілення носить назву імаготерапія; - на уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: 
•    необхідність профілактики захворювань, 
•    значення вірного харчування, 
•    дотримання режиму сну та бадьорості,
•    важливість загартування, 
•    боротьба з шкідливими для здоров’я факторами і, звичайно,
•    дотримання сексуальної поведінки, що впливає на функціонування репродуктивної системи, яка є запорукою майбутнього здорового сімейного життя;
•    важливість здорового способу життя,
- використовую технології толерантного спілкування, які сприяють зниженню неприязні, розвитку емпатії та комунікативних здібностей, що необхідно для зміцнення психічного здоров’я;
- використовую різні види мистецтва, що важливо для профілактики емоційного напруження, а учні цим можуть розкритися і показати свій внутрішній світ, що сприяє зміцненню духовного здоров’я;
- використовую релаксопедичний метод, що включає в себе психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та життєрадісний тонус; - використання рефлексії на уроках фіксує власне ставлення кожного до уроку і виховує стійку соціальну позицію, тому я намагаюсь, щоб учні у більшості випадків ішли з уроків біології задоволеними почутим, побаченим та реалізувавши себе: «успіх породжує успіх, а невдача – невдачу»; - мені ніколи не бракує добрих і щедрих слів моїм учням, і ще,  за тривалий час спілкування з ними, я зрозуміла, що контакт з учнями, і результативність нашої роботи можливі у більшій мірі лише тоді, коли називати всіх по імені, а не по прізвищу.  Я вважаю, що такі методи сприяють формуванню у школярів компетентнісного ставлення до свого здоров’я, а на сьогоднішній день здоров’язберігаючі компетентності пов’язані з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.  А ще компетентнісне ставлення до здоров’я перегукується із таким завданням курсу біологічної науки як: формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. 
      Крім цього, звертаюсь до рекомендацій, які були вироблені роками:
- Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитину часто висміювати - вона стає замкнутою.
- Якщо дитині постійно докоряти - вона починає жити з почуттям провини.
- Якщо дитину підбадьорювати - вона починає вірити в себе.
- Якщо дитину хвалити - вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитину підтримувати - вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Висновок із сказаного такий: керуючись такими методами у викладанні біології формується в учнів компетентнісне ставлення до особистого здоров’я як найважливішої ланки повноцінного життя людини.