Цього року я закінчила Черкаський педагогічний університет і приїхала працювати в свій рідний Корсунь – Шевченківський район вчителем фізичної культури. Звичайно хвилююся: якою буде перша зустріч з учнями? Чи вдасться урок? У такі моменти для мене заспокоєнням стають спогади про рідну Стеблівську школу, моїх наставників. Прикладом для мене назавжди залишиться моя дорога вчителька, класний керівник Березовська Тетяна Марківна. Її уроки не можна назвати просто уроками, адже вони – це диво, про яке ми мріяли. Кожен урок, кожна зустріч з нашою улюбленою вчителькою – це справжній подарунок долі, це чудесне відкриття нових незнайомих вершин, це дійство, яке легко і природно лягає на душу і лишається там назавжди… Тетяна Марківна зверталася до нас тихим, співучим голосом з ледь помітними нотками твердості. І стільки в ньому було гідності, ввічливості, глибокої поваги, що ми враз замовкали і слухали її розповіді, що переносили нас в світ природи, розкриваючи її секрети.
Справжній вчитель – це завжди нестримний, невпинний політ душі, покликання серця, великий Божий дар, який дається не всім. Учитель – це гуманіст і філософ, що намагається осмислити і зрозуміти сенс життя, розмірковує над його таємницями і ділиться своїми роздумами з учнями. Це – титанічна робота над собою, над вдосконаленням власної душі. Саме нашу Тетяну Марківну можна з впевненістю назвати Справжнім учителем, бо вона живе школою, дихає нею. Дарує учням сприйняття і розуміння навколишнього світу через розуміння природи, оточуючого середовища.
- Учитель на уроці має горіти вогнем любові до учнів і свого предмету. Цей вогонь має бути таким потужним, щоб запалював дитячі душі, - говорила нам Тетяна Марківна. За майже п’ять десятиліть педагогічної діяльності ці слова стали її педагогічним кредо і керівництвом до дії. І дійсно, за стільки років відданої учительської праці вчителька зуміла посіяти зерна знань і людяності в душі не одного покоління. Певно саме тому багато учнів Тетяни Марківни обрали фах учителя і вже працюють в різних куточках України. І для мене приклад вчительки став надихаючим, бо після закінчення школи, не вагаючись жодної хвилини, я стала студенткою педагогічного закладу, а зараз повернулася працювати вчителем в рідному краї.
Шановна Тетяна Марківна, на жаль, ніхто не в змозі зупинити лік рокам, на жаль, в цьому році ви прийняли рішення повністю вийти на заслужений відпочинок. Вбачаю в цьому певний символізм і приймаю від вас естафету педагога, факел педагогічної майстерності. Обіцяю, ніколи не підвести вас, використовувати всі ваші секрети, досягати успіхів у праці. Доземний уклін Вам, Тетяна Марківна, Людина – Митець, Людина – Творчість, Людина – Легенда. З нами живуть і будуть жити ваші неповторні уроки, мудрі поради і настанови, усі ті надзвичайні людські скарби, що встигли ви нам подарувати, наша рідна Тетяна Марківна Березовська.
З вдячністю і повагою Вікторія Бабенко,
випускниця Стеблівської ЗОШ 2010 року,
випускниця ЧНУ, вчитель фізичної культури |
