Панасенко Ольга Михайлівна (26.07.1944 - 08.09.2016)
Теплого вересневого ранку скорботна звістка прилетіла у Стеблів: перестало битися серце чудового вчителя математики, вірної колеги Панасенко Ольги Михайлівни. Гіркий біль пронизав груди від несправедливості реальності, адже Ольгу Михайлівну любили всі, ще нещодавно чудово з нею спілкувалися. І от її не стало. В скорботі не лише рідні, а й безліч колег, вихованців, учнів, випускників, друзів і знайомих.
Народилася Ольга Михайлівна в Стеблеві в важкі воєнні роки в сім'ї робітників. Проживали на Заросі. В 1951 році пішла в 1 клас восьмирічної школи №2, в 1959 році перейшла в середню школу і в 1961 році успішно її закінчила. В цьому ж році вступила до Корсунь - Шевченківського педагогічного училища, яке закінчила в 1963 році. За направленням поїхала працювати в Херсонську область. Паралельно заочно поступила в Черкаський педінститут на математичний факультет. Через 1,5 роки повернулася в рідний Стеблів і працювала піонервожатою в восьмирічній школі №2. З грудня 1965 року призначена вчителем математики середньої школи, де пропрацювала до виходу на пенсію в 2004 році. Після цього неодноразово виручала школу, підміняючи вчителів, що перебували в декретній відпустці. Також навчала студентів у філії аграрного ліцею (училищі). Загальний трудовий таж Панасенко Ольги Михайлівни склав 48 років. Як вчитель Ольга Михайлівна завжди була близькою з учнями, розуміла їх проблеми і побажання. Предмету навчала вимогливо, зрозуміло, уміло поєднуючи теорію з практикою. Держава високо оцінила старання талановитого педагога – її було нагороджено значком «Відмінник освіти» та Грамотою Міністерства освіти.
Життєва дорога вчительки була складною, тернистою. Головне, що всього доводилося досягати самотужки. Опорядкувала житло, піднімала на ноги доньку Світлану та сина Михайла. Обом дала освіту, влаштувала жити в Вишгороді. Раділа появі внуків, брала активну участь у їх вихованні.
Ніколи не заростала дорога до будинку Ольги Михайлівни. Гостинна вчителька радо приймала випускників, їх вітання зі святами, запрошення на зустрічі. Щиро цікавилася життєвими дорогами кожного, з ким зводила її доля, давала мудрі поради.
І ось її не стало. Ніби шматочок серця відірвався від такої жорстокої звістки. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким Ольги Михайлівни. Пам'ять вічно житиме у вдячних серцях. |
