Вчителько моя, зоре світова… Пенсія: заслуга чи вирок?
У свій час поет Анатолій Ониськов озвучив красномовні рядки щодо сутності людини в світі. Він написав:
«Слід пам’ятати в посад розмаїтті,
Що найпрестижніших, в тому числі –
Просто людиною бути у світі
Вища з найвищих посад на землі»
Саме до таких людей належать педагоги, сьогодні пенсіонери, а в минулому - великі вчителі та вихователі людських душ, люди-легенди, вітання й побажання яким шлемо в цій замітці. Всі вони славні Великі Люди трударі, які своє життя присвятили вихованню й навчанню майбутнього покоління. На їх рахунку багато гарних справ, трудових успіхів. Свої обов’язки виконували, пропускаючи все крізь серце й душу.
Кожен з нас мав свого справжнього Вчителя, якому буде вдячний усе своє життя. Кожна людина свої перші свої сходинки до країни Знань починала зі школи. Тут долучалися до мудрості книги, яка давала можливість осягнути себе у світі, пізнати усі його таїнства. Саме вчителі давали основи знань, навичок життя. Вони щедро ділилися і діляться своїм інтелектуальним багажем і, долаючи усі життєві негаразди, щиро і з любов‘ю виховують майбутнє України, молодих патріотів своєї Батьківщини. У цьому полягає не лише обов‘язок, а й передусім покликання.
З різних причин вчителі виходять на заслужений відпочинок: за віком, за вислугою років, за станом здоров’я. Вчитель і на пенсії залишається вчителем. Колишніх вчителів просто не буває, вчитель – це назавжди. Це не професія, це поклик душі. Слід завжди пам’ятати тих освітян, які перебувають на заслуженому відпочинку Тому головна мета вдячних учнів - це прояв уваги до людей, які все своє життя віддали дітям, їх освіті та вихованню. Ніколи не зайве подякувати та вклонитися вчителям за служіння обраній справі, за невтомний творчий пошук, добро та щедрість душі. Коли ви зустрічаєтесь з вчителем – пенсіонером, то зверніть увагу на ту іскринку радості в їх очах, яку вони таять в собі і радіють, що про них пам’ятають, шанують та пишаються ними. Вчителю хочеться, щоб колишні учні телефонували, підходили на вулиці, пам’ятали.
Кажуть, що старість – не радість. Але це так лише тоді, коли про старих, немічних, одиноких забуває суспільство. Професія вчителя завжди була шанована, але треба, щоб вона була більш престижна. Тому профспілки, дбаючи про своїх працівників, домагаються збільшення заробітної плати, вірять, що зміни будуть і в пенсійному забезпеченні вчителів. Наприклад, у світовій практиці взагалі немає поняття «працюючий пенсіонер», тобто ви або працюєте, або ви пенсіонер. Звичайно, за кордоном рівень життя кращий та й пенсії чи зарплата кардинально різняться від наших, тому іноземцям, будучи на заслуженому відпочинку, немає потреби ще й працювати. В нашій країні проблема працюючих пенсіонерів на сьогодні є дуже актуальною. За статистикою 35% людей пенсійного віку продовжують працювати і не збираються залишати своє робоче місце. Здебільшого це зумовлено тим, що на одну пенсію у нашій державі прожити дуже важко, адже ціни з кожним днем ростуть практично на все. Тож аби хоч якось убезпечити свою старість (а подекуди і проживання своїх дітей та внуків, які ніде не працюють) люди просто змушені і далі працювати. Таким чином, пенсіонери залишаються працювати не тому, що хочуть, а тому, що треба грошей. Серед працюючих вчителів-пенсіонерів є ті, які є дійсно вчителями від Бога і вони сповна віддаються свій роботі та дають учням високий рівень знань, тож хочеться, щоб такі педагоги працювали ще не один десяток років після виходу на пенсію. Маючи гідну пенсію, вони б з задоволенням уступили місце молодим кадрам. На жаль, поки що в нашій державі ні пенсіонери, ні молоді спеціалісти не захищені. От і виживає хто як може.
Щорічно 5 жовтня у понад 100 країнах світу відзначається День вчителя, який був заснований у 1994 році як Всесвітній день вчителя. Це професійне свято всіх вчителів, викладачів, працівників сфери освіти - день, у який відзначається роль і заслуга педагогів. У Всесвітній день вчителя ООН пропонує батькам і всім громадянам на хвилину задуматися над тим, як змінив їхнє життя вчитель, пам'ять про якого вони зберегли на все життя. |
