16 березня 2016 року Стеблів попрощався з колишнім директором школи Михайлом Денисовичем Морозом. Уродженець нашого району, більшу частину свого життя прожив в Стеблеві. Навчав і виховував, будував і облаштовував. Саме йому ми завдячуємо побудові в селиші прекрасного приміщення нової школи, що в роки тотального дефіциту було дуже непросто. Ціною неймовірних зусиль добився створення проекту, потім так само важко доводилося будувати. 1 вересня 1983 року школу ввели в дію.
Будівельні проблеми завершились, але почалися нові: потрібно було обжити нові приміщення, створити новий учнівський і педагогічний колектив. 670 учнів, 70 осіб педколективу разом з обслуговуючим персоналом об'єдналися під одним дахом. Спрямовуючою силою став директор Михайло Денисович – мудрий, вимогливий, нетерпеливий до фальші, профанації, тримав це господарство в ідеальному порядку. Висока якість знань, успіхи в конкурсах і змаганнях, широка мережа позакласних заходів – і кругом рука директора. Він бачив і знав все, що діялось в стінах школи. Постійно змагалися з Сахнівською школою, Михайло Денисович дружив з О. А. Захаренком, нерідко возив делегації вчителів та учнів в Сахнівку.
Держава високо оцінила ратну працю Михайла Денисовича, його нагороджено знаками “Відмінник народної освіти УРСР”, “Відмінник народної освіти СРСР”, “Переможець соціалістичного змагання”, медалями “За доблесну працю”, “Ветеран праці”, та багатьма Почесними грамотами.
Близько 40 років педагогічного стажу, з них 15 років – директор школи. Кажуть, що за життя чоловік має посадити дерево, виростити сина, побудувати будинок, а Михайло Денисович перевиконав цей заповіт, бо став причетним до розвитку, становлення, удосконалення освіти в Стеблеві. І сотні учнів з вдячністю згадують добрі справи Михайла Денисовича. Адже, викладаючи математику, він ніколи не навчав сухим формулам. Це були практичні уроки по обчисленню площ футбольних полів, об’ємів м’ячів. Крім того, керуючи авіамодельним гуртком, Михайло Денисович захопив жагою творчості всіх хлопчаків. І злітали увись моделі планерів, прикрашали святкові паради, були учасниками виставок в столиці.
Хазяйновитий Михайло Денисович не давав собі спочинку і на пенсії. Власноруч змайстрував ганок біля хати, гули бджілки у саморобних вуликах, заплітав підпорки виноград, утворюючи прекрасну альтанку. Сусідам і родичам майстрував вікна, а то й двері. Цим намагався тамувати великий душевний біль, адже в розквіті сил пішов з життя молодший син Володя, вже 5 років, як немає поруч вірної супутниці життя Лідії Семенівни.
Адміністрація і педагогічний колектив Стеблівської загальноосвітньої школи глибоко сумують з приводу смерті Мороза Михайла Денисовича. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і запевняємо, що пам'ять і вдячність нашому директорові в наших серцях житиме вічно.
|
