«Родина, рід, які слова святі. Вони потрібні кожному в житті. Бо всі ми з вами ніжні гілочки, на дереві, що вже стоїть віки. Це дерево – наш славний родовід. Це – батько й мати, прадід твій і дід».
У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять. І ми їх любимо, бо без них не уявляємо свого життя. Саме в родинному колі людина робить свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добру. Тут вона вчиться шанувати свій родовід, свою землю, берегти пам'ять свого роду. Тема досліджень родоводу хвилює і вабить своїм духом багатьох. Чому люди шукають власне коріння? Чи змінює це їхнє уявлення про історію? Дослідження генеалогії допомагає людині краще зрозуміти історію через призму життя її предків, вчить пошануванню старших людей. А той, хто знає своє коріння і розуміє минуле, сам змінюється. Цей процес неймовірно захопливий та результати плідної праці приносять неабияке задоволення.
У травні цього року вийшла в світ книга Г.Миронюк «Світ родинної пам'яті». Це вже друга книга цього автора, яка із захопливим інтересом досліджує життя своєї родини. Працюючи над родоводом , автор впевнилась в тому, що знати своє коріння дуже важливо для кожної людини. Сімейна історія іноді цікавіша за світову, тому що стосується безпосередньо рідних та близьких людей. Зацікавившись книгою, я вирішила дізнатись у автора книги про її зміст та історію створення. Як згадує Галина Миколаївна: «На щастя, моя сім'я зберегла нехай не всю, але велику частину історії роду. Від витоків до сучасності передавалася ця спадщина із розповідями батьків, бабусь, дідусів. У процесі виконання цієї роботи я ще більше поринула у історію моєї сім’ї, дізнавшись багато цікавого зі спогадів моїх родичів, розглядаючи документи та фотографії минулих років.» У своїй книзі автор звертається зі вступним словом до нащадків роду про те, що кожна людина повинна знати свій родовід, пам'ятати своїх прадідів, знати, чим вони займалися, чим славились. Треба вивчати дерево свого роду. Що більший рід, то міцнішим стає дерево, і в кожної гілочки чи коріння є своє ім'я.
Книга складається з кількох розділів: Спогади, Ювілеї, Мандрівки, подорожі і сімейні зустрічі. Перший розділ книги називається «Тавро пекуче на зболеному серці», в якому містяться спогади бранки концтабору Аушвіц-Біркенау та Берген-Бельцен Гаврилової Надії Трохимівни( рідної сестри дідуся автора книги). Галина Миколаївна говорить: «Вже давно в сім'ї зберігалась інформація на відеокасетах. Зацікавившись їх змістом, я спочатку перевела цікаві відомості на доступні носії, а потім дані переписала на папір. Це було інтерв'ю, записане кореспондентом телебачення меморіалу Берген-Бельзен Єн Шварцбург у 2005 році від бранки концтабору Надії Трохимівни Гаврилової (рідна сестра дідуся автора). Через кілька місяців після знятого відеоінтерв'ю на адресу бабусі надійшло 4 касети з відеозаписами та «Книга пам'яті» з переліком всіх в'язнів концтабору. Коли створювалася ця книга, бабусі Надії вже не було з нами 14 років і було дуже щемливо і тривожно вперше побачити її на екрані і почути її голос». Автор впевнена, що вивчати історію країни потрібно саме по таким спогадам. Для нащадків – це неоціненний скарб.
Досить об'ємним є розділ книги, присвяченій іншій гілочці родинного дерева, про яке написали доньки дідуся Пилипа Оксана і Леся. Сторінки спогадів вміщують оповіді, присвячені батькам, дітям, які пересипані безліччю раритетних фото. Автор впевнена, що такі спогади будуть цікаві сучасним і майбутнім поколінням, щоб не переривалася ниточка роду.
Надзвичайно приємним для кожної родини є ювілей кожного з її членів. Тому автор згадує з щемом, іноді зі сльозами на очах, але і з невимовною радістю про ювілейні дати своїх рідних у розділі «Ювілеї». Як ділиться зі мною Галина Миколаївна: «…У сім'ї Гаврилових сталася болюча подія в 2000 році. Трагічно загинув Петро Маркович (рідний брат мами автора). Це була неординарна особистість – відомий лікар у м.Золотоноша та ще й неперевершений співак. Всю сім'ю Гаврилових не полишає біль втрати рідної людини і ось випадково дізналися про те, що існує відеокасета невідомого автора із записом золотого ювілею, який проходив у формі бенефісу в Золотоніському будинку культури в 1997 році. З екрану на нас дивився, говорив, співав рідний Петрусь. Переписана інформація містить слова ведучої заходу, вітання гостей і друзів бенефісу, тексти пісень, які він виконував, а деякі моменти свята відтворено у фотографіях». Ще в розділі «Ювілеї» є розповідь про 60-річний та 50-річний ювілеї внучок Марка Гаврилова під назвами «Плакала і сміялась в серці любові сопілка» та « Роки, як мить, а спогади – назавжди». Фотографії, розповіді, яскраві моменти свят відкрили нам світ дуже ніжної, душевної, навіть, в деякій мірі, трепетної атмосфери, яка панує у великій родині Гаврилових.
Закінчується книга родинної пам'яті розділом, який має назву «Мандрівки, подорожі і сімейні зустрічі». Автор згадує з приємністю про поїздки до родичів до Німеччини та ОАЕ, які подарували безліч позитивних емоцій, знань, неперевершених спогадів і звертається до рідних зі словами подяки: «Ми були в захваті від кожної хвилини спілкування з вами, від неймовірно прекрасної атмосфери навколо. Особливо приємними були наші посиденьки з чашечкою ароматного чаю та нескінченними розмовами, спогадами. Гостинність господарів важко описати словами – милі приємні люди! Дякуємо вам за все!»
Під час нашої невимушеної бесіди з автором цієї книги – Галиною Миколаївною були і сльози, і щемливий біль втрат, але, в той же час, і радість і щастя від виконаної роботи, в якій зібрані спогади та особисті враження про неймовірні сімейні зустрічі, про атмосферу свят і захвату від кожної хвилини спілкування з рідними з дуже великої серцем родини. Це історії про дружну і чесну сім'ю. Добрі сімейні історії про мрії, надію і віру. Світлі історії про прекрасну родину, де любов і совість важливіші, ніж стереотипи. Про родинне тепло та про те, що у будь-якій ситуації знайдеться місце для маленького дива. Про материнство, родинну любов, патріотизм, милосердя та співчуття. Про неймовірних жінок, відважних і сильних. Про страшну трагедію людства на прикладі життя однієї жінки.
Форзаци книги містять унікальні фото ключових моментів, які бували в родині Гаврилових. Головною ідеєю цієї збірки, за задумом автора, - намагання об'єднати обставинами долі географічно розкидану сім'ю. Галина Миколаївна звертається до всіх людей зі словами: « Без знання своєї країни неможливо любити Батьківщину по-справжньому. Але не менш важливим є зберігання пам'яті про найважливіші сторінки історії своєї родини. Саме родинне коріння робить нас такими, якими ми є, тому повага до минулого – це шлях в майбутнє».
Після цієї захопливої історії однієї звичайної сім'ї, я переконалася, що будь-яка людина унікальна. Її вклад в історію країни безцінний. Дізнаватися про те, як саме жили наші рідні, як вони будували свої родини, який вклад внесли в життя свого краю – справа честі кожного з нас. Всім, кому не байдужа історія свого роду, варто передивитися сімейні альбоми, архіви, записати спогади і Ваша сім'я об'єднається навколо вогника родинної пам'яті, яку Ви зможете зберегти і передати наступним поколінням.
|
