18 березня в РЦДЮТ відбулася зустріч з членами історичного клубу «Холодний Яр», які проводять урочистості з дня 100 – річчя вільного козацтва. В гості до корсунців завітали Роман Миколайович Коваль – відомий письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття, Президент Історичного клубу “Холодний Яр”; Сергій Василюк – лідер гурту «Тінь сонця»; Тарас Силенко – кобзар, заслужений артист України; Василь Лютий – земляк, бандурист, композитор; Валерій Мартишко – приватний підприємець, волонтер, поет, композитор і співак. На зустрічі відбувалась презентація книжки Романа Коваля «Чорні перемагають. Спомини про прадідів козацтва 72 бригади» - книжки про збройну боротьбу за українську державу в 1918 - 1920 р.р., про бої вільнокозацького полку Чорних запорожців. Бажаючі могли за досить помірні ціни придбати твори Романа Коваля, видані раніше: «Історія Холодноярської організації», «Ренесанс напередодні трагедії», «Філософія сили» - есеї про причини минулих поразок і шляхи до майбутньої перемоги. Крім того, всім бажаючим безкоштовно роздавали газету «Незборима нація» - газету для тих, хоче знати історію боротьби за свободу України. Координатором зустрічі стала вчитель ЗОШ №2 Оксана Миколаївна Степаненко. Весь час зустріч озвучував тулумбас та його господар Роман Боровик – сотник військово – історичної групи «Чорні запорожці». Зала теж була відповідно оформлена. На сцені прикріпили прапор, стіл накрили вишитою скатертиною, розмістили літературу, поставили 3 портрети – Никодима Смоктія, Семена Гризла, Івана Лютого – Лютенка, уродженців Звенигородщини. На їх прикладі пан Роман розвінчав відому тезу, підкинуту нам москалями про двох українців і трьох гетьманів. Ці історичні постаті в свій час очолювали козацький рух, добровільно передаючи владу більш досвідченому. А ми, повторюючи такі нісенітниці, руйнуємо себе ізсередини, викликаємо неповагу самих до себе, підтверджуючи, що не здатні до самоорганізації. А насправді ми завжди були найорганізованішою нацією, стверджує Роман Коваль. Зустріч проходила в формі літературно – музичної композиції, де виступи Романа Коваля змінювалися піснями, а історична минувшина чудернацько переплелася з суворою сучасністю. Прозвучали власні твори Валерія Мартишка під супровід гітари – «Авдіївський вальс», «Десять годин до війни», лірична пісня «Дочекайся мене». Кобзарі виконали кілька пісень, серед яких твір «Меч Арея». Від корсунців виступили Олег Собченко та Оксана Степаненко, яка з словами глибокої вдячності вручила гостям чудовий букет. Роман Коваль запросив всіх бажаючих на вшанування борців за волю України, які пройдуть в Холодному Яру 29-30 квітня 2017 року.
На заході було озвучено кілька тез, які потребують термінового вирішення. Найперше, це те, що в Україні вже видано указ про відзначення 100 - ліття національної революції 1917-20-х років, а ті люди, яких ми повинні вшановувати, досі, згідно з законом, вважаються бандитами і не реабілітовані. По – друге, в нашій армії мало національного, а все більше частково змінене з радянського минулого – прапори, військові терміни. В Україні ніколи не було солдатів, борців називали козаками, стрільцями, гайдамаками. Військові звання були такими: поручик, сотник, осавул. Структурні армійські ланки називалися сотня, курінь, кіш. Звернення до старшого було не «товариш», а «Пан», наприклад, Пане полковнику. І головне, щоб мати дійсно спроможну армію, треба формувати з дитинства дух і прагнення до волі, а для цього слід розвивати систему військово – патріотичного виховання і виховувати майбутніх захисників України.
Викликає занепокоєння те, що досить розрекламований захід не викликав особливої цікавості і в залі було досить вільних місць. Може вони чекали на вас?
Галина Миронюк, учасник зустрічі
|
